25 березня 2021 року в дружньому місті Люблін під час засідання Ради відбудеться символічна передача пам'ятника блаженному отцю Омеляну Ковчу, який було створено видатними  українськими скульпторами Олександром та Мартою Дяченко.

З трьох сторін пам'ятника, польською, українською та єврейською мовами вигравіювано фрагмент листа, який отець Ковч написав своїй родині, перебуваючи у концтаборі, з проханням не докладати жодних зусиль для його звільнення.

Місто Люблін вшановує постать греко-католицького священика блаженного Омеляна Ковча, який загинув у концтаборі Майданек та увійшов до історії XX століття цілої країни та міста. Він докладав усіх зусиль, щоб єднати людей різних національностей та віросповідання, захищаючи поляків, українців та рятуючи євреїв.

Детальніше за посиланням: https://lublin.eu/ua/lublin/news/-,303,1175,1.html

Довідково: Омелян Ковч (20 серпня 1884 – 25 березня 1944) – український греко-католицький священик-місіонер, ісповідник, капелан УГА, громадський діяч, патріот, праведник України, блаженний священомученик, покровитель душпастирів УГКЦ.

Омелян Ковч народився в селі Космач (нині Івано-Франківська область), в родині священика. Навчався в Коломийській гімназії, Українській державній гімназії у Львові (1905 р.), римській Колегії святих Сергія і Вакха, де здобув філософські й теологічні студії.

1910 року одружився з Марією Анною Добрянською зі Залуцьких. Батько шести дітей.

1911 р. – призначений на парохію в с. Підволочиськ Скалатського повіту (нині Тернопільська область).

1912 року зголосився на місійну працю серед українців-католиків у Югославії. Займався душпастирською опікою емігрантів з Галичини.

1916 року повернувся до Галичини.

1919 р. – призначений польовим духівником Бережанського Коша УГА.

1921 р. – душпастирське служінняв в с. Борщів Перемишлянського повіту.

1922 року його призначили парохом храму св. Миколая греко-католицької громади в місті Перемишляни та настоятелем храму Собору Пресвятої Богородиці в с. Коросно, недалеко від Львова.

Під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, попри заборону цього окупаційною владою. Загалом видав їм більш ніж 600 таких свідоцтв. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії 30 грудня 1942 року його заарештувало гестапо, Ковча кинули до львівської в’язниці по вул. Лонцького(тепер – вул. Степана Бандери), а в серпні 1943 р. відправили до концтабору Майданек, де він таємно продовжував священицьку діяльність.

Стараннями родини і митрополита Шептицького Омелян Ковч мав змогу врятуватися, проте відмовився й залишився у концтаборі, де сповідав і причащав в’язнів. 1944 року священик важко захворів. Проблеми зі шлунком не вдалося приховати від табірної поліції. 25 березня «парох Майданека» помер, його тіло спалили в крематорії.

24 квітня 2001 року за папи Івана Павла ІІ у Ватикані було проголошено декрети мучеництва, героїчних чеснот і чуд 52 слуг Божих. Декрети стосувалися і 28 слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви, серед яких був Омелян Ковч. Під час пастирського візиту в Україну Святіший Отець 27 червня 2001 р. проголосив блаженними 28 українських мучеників і вірних слуг Божих УГКЦ.

Українська Греко-Католицька Церква вшановує літургійну пам’ять бл. свщмч. Омеляна Ковча 27 червня за юліанським календарем (14 червня за григоріанським).